У роботі розглядаються поширені методики стиснення даних, які застосовують
У роботі розглядаються поширені методики стиснення даних, які застосовують для зменшення обсягу графічних форматів зображень у системах поліграфічного репродукування. Сучасний процес поліграфічного репродукування характеризується високим ступенем автоматизації та комп’ютеризації, який залежить від продуктивності та ефективності комп’ютеризованої видавничої системи та пропускної здатності мереж обміну інформацією. Таким чином, застосування методів стиснення даних цифрових зображень здатне зменшити загальний обсяг текстово-ілюстраційного оригіналу та підвищити ефективність роботи системи поліграфічного репродукування. Проведено аналіз попередніх досліджень, що стосувалися технологій стиснення різних напрямків обробки інформації, зокрема, додрукарських процесів поліграфічного виробництва, цифрової фотографії, обробки відеоінформації, різноманітних мультимедійних та телекомунікаційних технологій. Тож, основні узагальнення стосуються методів стиснення даних без втрат (lossless) та з втратами (lossy), що різняться за алгоритмами кодування. На основі проведеного дослідження систематизовано основні технології стиснення зображень у системах поліграфічного репродукування, що різняться за основними ознаками: методами стиснення даних, алгоритмами кодування, класами зображення, величиною компресії та якістю зображення після кодування. У роботі розглянуто основні алгоритми кодування для стиснення цифрових зображень: RLE, JBIG, CCITT Group, LZW, Huffman, Wavelet (рекурсивний), фрактальний та JPEG. Проаналізовано особливості процесу стиснення даних за алгоритмами Lossy JPEG (з втратами) та Lossless JPEG2000 (без втрат), що є поширеними графічними форматами для систем поліграфічного репродукування. Окреслені можливі критерії визначення ефективності та якості стиснення зображення за різними алгоритмами кодування, які використовують для практичного порівняння різних методик стиснення цифрових зображень у системах поліграфічного репродукування.
