ВИРОБНИЦТВО СПІЛЬНИХ ПРОСТОРІВ ЯК ПРИСВОЄННЯ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ДОСВІДУ БУДИНКІВ КУЛЬТУРИ

2019

Докса, Vol 0, Iss 2(32), Pp 170-179 (2019)

У статті розглядається дихотомічний процес виробництва та переживання будинків культури як присвоєного «спільного простору» з їх подальшою трансформацією у дисциплінарний інститут соціального впорядкування. На основі тріади Лефевра сприйняття \ осмислення \ переживання простору було проаналізовано виробництво публічних місць у зв’язку зі змінами поля репрезентації від радянських часів до сучасності. В контексті відмирання публічних просторів як проблемної тенденції сучасного міста виявляється необхідним звернення до досвіду будинків культури в пошуках нової форми «спільного простору».

article

English
Russian
Ukrainian

Odessa I. I. Mechnykov National University, 2019.

виробництво простору, спільний простір, публічний простір, будинки культури, просторові практики, соціальні відносини, репрезентація, присвоєння, History of scholarship and learning. The humanities, AZ20-999, Philosophy (General), B1-5802