Генеративне тлумачення юридичних текстів: можливості та межі

2025

Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, Vol 1, Iss 87 (2025)

У статті досліджено переваги та обмеження генеративного тлумачення юридичних текстів із використанням великих мовних моделей на основі штучного інтелекту (ШІ). Розглянуто сучасні тенденції застосування генеративних мовних моделей, зокрема GPT (Generative Pre-trained Transformer), у правовій сфері, зокрема для тлумачення контрактів, звичайного (загальновживаного) значення понять. Акцентовано увагу на перевагах генеративих технологій, серед яких – швидкість обробки великих обсягів текстових даних, можливість глибокого аналізу юридичних тексів, підвищення точності юридичних висновків, зниження когнітивного навантаження на юристів, підвищення ефективності правозастосування та зменшення суб’єктивного впливу на правові рішення. Досліджено також конкретні приклади використання штучного інтелекту в юридичній практиці, зокрема в англо-американській правовій системі, де судді використовували висновки ШІ для юридичного тлумачення понять в страховому полісі. Окрему увагу приділено дискусійним аспектам, пов’язаним із межами застосування ШІ у праві, зокрема етичним викликам, ризикам упередженості алгоритмів, правовій відповідальності за використання автоматизованих рішень та можливості спотворення правової аргументації через відсутність у ШІ розуміння фундаментальних принципів права. Також висвітлено питання методологічної коректності генеративного тлумачення, зокрема необхідність верифікації результатів, отриманих за допомогою ШІ, іншими емпіричними методами, такими як порівняльний аналіз юридичних джерел та консультації з фахівцями. Відзначається, що хоча генеративні моделі демонструють високу здатність до текстового аналізу, вони не можуть повною мірою замінити людський правовий розсуд та розуміння фундаментальних правових принципів, таких як верховенство права, справедливість і пропорційність. У висновках підкреслюється, що, за наявності значного потенціалу генеративного тлумачення, його використання має залишитися допоміжним інструментом для юристів та суддів, а не замінити людський розсуд і професійну експертизу. Подальші дослідження в цій сфері мають бути зосереджені на розробці спеціалізованих юридичних моделей ШІ, адаптації алгоритмів до різних правових систем та створенні механізмів перевірки висновків генеративного тлумачення.

article

English
Russian
Ukrainian

State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University»., 2025.

генеративне тлумачення, великі мовні моделі, юридичне тлумачення, штучний інтелект, правозастосування, Law