Особливості пенсійного забезпечення робітників та службовців УСРР в 1920-х рр.

2022

Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, Iss 40 (2022)

Метою статті є комплексний аналіз системи пенсійного забезпечення робітників та службовців УСРР у 20-х рр. ХХ ст. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. У контексті вивчення поставленої проблеми використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: проблемно-хронологічний, системний, історико-порівняльний та ін. Наукова новизна роботи полягає у розкритті особливостей пенсійного забезпечення робітників та службовців, що базувалося на принципах соціального страхування. Висновки. Захопивши владу в Україні, після декількох невдалих спроб, більшовики проголосили про необхідність створення на місцях дієвої системи соціального захисту робітників та службовців. Звісно, що такі висловлювання не мали нічого спільного із реальністю. В умовах Громадянської війни та економічної розрухи держава не мала коштів на реалізацію цієї програми навіть щодо обмеженого кола осіб. Тому основною метою таких декларативних заяв було прагнення окупаційної влади переконати люмпенізовані верстви в турботі влади про них. З переходом до нової економічної політики фінансова ситуація в республіці ще більш ускладнилась через обмежені можливості державного бюджету в умовах ринкової економіки. Зважаючи на це, більшовицькою республіканською владою було внесено пропозицію реорганізувати систему соціального захисту на принципах соціального страхування. В нових умовах основним джерелом для соціальних виплат слугували страхові внески. Однією із актуальних форм соціального захисту того часу було пенсійне забезпечення непрацездатних. Забезпечення здійснювалося за рахунок страхових внесків роботодавців, розмір яких визначався шкідливістю та небезпечністю виробництва. Якщо у першій половині 1920-х років основною підставою для виплати пенсій була постійна втрата працездатності (інвалідність), то згодом були запроваджені пенсії за віком та за вислугу років. Значна кількість бажаючих отримати пенсії та складне фінансове становище соцстраху (від сплати внесків звільнялись державні підприємства) не дозволяли забезпечувати пенсіонерів за встановленими нормами. Розміри виплачених пенсій, здебільш, були мізерними і не давали змоги задовольняти елементарні потреби. Нерідко виплата пенсій замінювалась видачею продовольчих пайків. Окрім того влада намагалася періодично обмежувати коло забезпечуваних за рахунок законодавчого позбавлення пенсій «непролетарських» елементів та прискіпливої діяльності органів лікарняного контролю, які визначали ступінь втрати працездатності.

article

English
Russian
Ukrainian

Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University, 2022.

History (General) and history of Europe