Уперше проаналізовано глибинну будову літосфери за профілем RomUkrSeis на основ�
Уперше проаналізовано глибинну будову літосфери за профілем RomUkrSeis на основі комплексної інтерпретації швидкісної, гравітаційної та геоелектричної моделей з використанням інформації стосовно границі літосфера—астеносфера, аномалій теплового і магнітного полів та ознак сучасної активізації. Виявлено особливості основних шарів земної кори і верхньої мантії. У верхній частині земної кори гір Апусені неоднорідності високої густини можуть бути проінтерпретовані як офіолітові комплекси. Виявлене розущільнення верхньої кори північного сходу гір Апусені та частини Трансільванського басейну, ймовірно, пов’язане з детачментом на глибині 6 км. Природа густинної неоднорідності на глибинах 6—12 км під Внутрішніми Східними Карпатами може бути обумовлена наявністю магматичних порід або є осадовим прогином, що поширюється на південний захід. Деталізовано рельєф поділу Мохо під горами Апусені, де він сягає глибини 38 км. З’ясовано, що занурення або піднімання верхньої кромки астеносфери збігаються з гіпотетичним трасуванням до неї корово-мантійних розломів, а саме: Західні Апусені, Богдан-Драгос Вода, Краковець-Бикаж (Ужоцький), Фразин (Передкарпатський), Рава-Руський, Рівненський, Придністровський і Подільський. Виявлено літосферну зону під Трансільванським басейном, яка проникає в мантію та може бути унікальною системою каналів міграції флюїдів, що зумовлюють формування родовищ метану. Природа аномальної електропровідності Карпатсько-Паннонського регіону підтверджує флюїдну концепцію та задовольняє результати інтерпретації сейсмічної і гравітаційної моделей. У зоні Тейссейре—Торнквіста результатами гравітаційного моделювання підтверджено наявність розущільнення порід осадового прогину та верхньої кори й вузького мантійного кіля в поділі Мохо відповідно до сейсмічних даних та виявлено ущільнення в нижній корі і верхній мантії. За електромагнітними даними зона розміщується між аномаліями електропровідності в земній корі та характеризується потужною літосферою до глибини 100 км. У розрізі профілю розглянуто ймовірне розміщення зони Тейссейре—Торнквіста за глибиною. У районі Волино-Подільської монокліналі профіль перетинає зону сучасної активізації, яка проявляється у геофізичних неоднорідностях (густинній, геоелектричній, тепловій), що пояснюється прогрівом, а також флюїдонасиченостю (можливо, й частковим плавленням) порід кори і верхньої мантії. Скупчення газових родовищ у районі профілю RomUkrSeis (у Трансільванському басейні та фронтальній частині Карпат) можуть бути пов’язані з розломами Бистриця-Прайд, Фразин (Передкарпатський) і Рава-Руський, які, ймовірно, можна розглядати як флюїдно-магматичні канали
