Посттрансплантаційний лімфопроліферативний розлад у дитини після трансплантації нирки: клінічний випадок

2024

Сучасна педіатрія: Україна, Iss 4(140), Pp 137-146 (2024)

Посттрансплантаційний лімфопроліферативний розлад (Posttransplant lymphoproliferative disorder, PTLD) - це лімфоїдна і/або плазмоцитарна проліферація, що виникає внаслідок імуносупресивної терапії (ІСТ), яку призначають пацієнтам для запобігання відторгнення трансплантованого органа, в умовах трансплантації солідних органів або алогенних гемопоетичних клітин. Тригером розвитку PTLD може бути активна реплікація Епштейна-Барра вірусу (Epstein-Barr virus, EBV), а також інші фактори ризику. Цей розлад становить спектр клінічних захворювань, від доброякісного захворювання, подібного до мононуклеозу, до фульмінантної лімфоми. Раннє розпізнавання PTLD важливе при трансплантації органів у пацієнтів, оскільки має тенденцію до швидкого прогресування. Знайомство з клінічними особливостями PTLD і підвищена пильність є важливими для встановлення діагнозу. Мета - описати клінічний випадок PTLD, пов’язаного з реплікацією EBV, у 7-річної дівчинки з вродженою подоцитопатією, асоційованою з мутацією гена WT1, після трансплантації нирки від родинного донора. Підкреслено важливість своєчасної діагностики та лікування цього розладу для поліпшення прогнозу та зниження ризиків у пацієнтів із подібними клінічними характеристиками. Описано клінічний випадок у 7-річної дівчинки із вродженою подоцитопатією, асоційованою з мутацією гена WT1, після родинної трансплантації нирки. У дитини констатовано полілімфаденопатію та високофебрильну гарячку. Виявлено підвищення гострофазових показників і погіршення функції трансплантованого органа. За результатами комп’ютерної томографії виявлено полілімфаденопатію, субплевральні, перибронховаскулярні вогнища в паренхімі легень. Для діагностики PTLD виконано біопсію лімфатичних вузлів і визначено кількість копій EBV методом полімеразно-ланцюгової реакції. Проведено диференційну діагностику з лімфомою. За даними патоморфологічного дослідження вузлів підтверджено PTLD, асоційований із EBV. Досягнуто поліпшення після застосування таргетної терапії моноклональними антитілами анти-CD20 (ритуксимаб, 4 введення). У статті акцентовано на важливості вчасної діагностики PTLD, що є серйозним ускладненням, яке може виникнути після трансплантації. Динаміка визначення EBV має важливе значення в ситуаціях високого ризику. Імунотерапія із застосуванням моноклональних анти-B-клітинних антитіл (анти CD20) відіграє ключову роль у лікуванні PTLD. Дослідження виконано за принципами Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

article

English
Russian
Ukrainian

Group of Companies Med Expert, LLC, 2024.

трансплантація нирки, посттрансплантаційний лімфопроліферативний розлад, вірус епштейна-барра, діти, Pediatrics, RJ1-570