Особливості відчуття впливу кліматичних та мікрокліматичних умов професійного середовища зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів

2022

Український журнал військової медицини, Vol 3, Iss 2 (2022)

Вступ. Аналіз ведення воєнних кампаній останніх років показує, як надзвичайно ефективно може використовуватися безпілотна авіація, оператором якої є людина. Тому вивчення умов праці операторів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК), поглиблений аналіз впливу умов професійного середовища на їх організм має велике значення для розроблення комплексу заходів спрямованих на підтримку їх тривалого професійного здоров’я та високої обороноздатності країни. Мета. Виділити інформативні показники кліматичних та мікрокліматичних умов праці зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» і встановити рівень відчуття їх впливу на організм операторів. Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців - чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо відчуття впливу кліматичних та мікрокліматичних факторів під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан (було враховано основні чинники клімату та мікроклімату, що можуть позначитись на надійності виконання функціональних обов’язків операторів БпАК). Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. Результати. Показано, що різні компоненти умов праці неоднаково діють на функціональний стан зовнішніх пілотів (операторів) БпАК. Зміна цього стану формує відчуття дії компонентів умов праці. Навіть поверховий змістовний аналіз кількісних оцінок відчуттів групи операторів безпілотних літальних апаратів (БпЛА) свідчить про суттєву неоднорідність отриманих оцінок. Одна частина цієї групи має порівняно низькі оцінки відчуттів, а інша – досить великі. Для підтвердження сформульованої гіпотези до всього масиву даних було застосовано кластерний аналіз (метод k-середніх). За переважною більшістю оцінок відчуттів їх кількісні значення мають велику достовірну різницю між середніми величинами виділених груп “гіперчутливих” та “гіпочутливих”. З допомогою факторного аналізу виявлено наявність специфічних прихованих факторів, які сприяють формуванню відповідного функціонально стану за різними механізмами в кожній з досліджених груп. Висновки. Виділені групи “гіперчутливих” та “гіпочутливих” військовослужбовців щодо впливу умов професійного середовища, що корінним чином відрізняються між собою не тільки рівнем чутливості до впливу його компонентів, а й суттєво різними механізмами, які сприяють формуванню їх функціонального стану та поведінки при реалізації керування польотом БпЛА. Виділено два прихованих фактори, що сприяють формуванню якості управляння літальним апаратом та функціонального стану «гіперчутливих» операторів БпАК, перший з них (F↑1 - фактор «погодних умов») описує 26,1% дисперсії аналізованих даних, другий прихований фактор (F↑2 - фактор «стабілізуючий») пояснює 19,9% дисперсії вихідних даних. Для “гіпочутливих” операторів БпАК факторами, що сприяють формуванню якості управляння літальним апаратом та функціонального стану є (F↓1 - фактор «гібридної дії умов зовнішнього середовища») описує 36,3% дисперсії аналізованих даних, другий прихований фактор (F↓2 - фактор «дії шуму») пояснює 18,3% дисперсії вихідних даних. Встановлено, що у «гіпочутливих» осіб присутній механізм врахування регульованих показників зовнішнього середовища, а у «гіперчутливих» - механізм стабілізації змін функціонального стану за рахунок нерегульованих показників зовнішнього середовища.

article

English
Ukrainian

Ukrainian Military Medical Academy, 2022.

зовнішні пілоти, безпілотний авіаційний комплекс, професійне середовище, функціональний стан, Medicine