Laddar…
Academic Journal
Вибір методу лікування новонароджених із гіпертрофічним пілоростенозом
A. A. Pereyaslov, B. Y. Malovanyy, R. V. Stenyk, A. O. Dvorakevych, M. M. Mykyta
Хірургія дитячого віку, Iss 4(73), Pp 53-58 (2021)
Sparad:
Titel | Вибір методу лікування новонароджених із гіпертрофічним пілоростенозом |
---|---|
Författarna | A. A. Pereyaslov, B. Y. Malovanyy, R. V. Stenyk, A. O. Dvorakevych, M. M. Mykyta |
Utgivningsår |
2021
|
Källa |
Хірургія дитячого віку, Iss 4(73), Pp 53-58 (2021)
|
Beskrivning |
Гіпертрофічний пілоростеноз (ГПС) є одним із найчастіших чинників блювання в новонароджених. Відкрита пілороміотомія протягом багатьох десятиліть залишалась основним методом лікування дітей із ГПС завдяки відмінним результатам і незначній кількості ускладнень. Після впровадження в клінічну практику лапароскопічної пілороміотомії цей метод поступово набуває поширеності серед дитячих хірургів. Щодо переваг і недоліків лапароскопічної пілороміотомії порівняно з традиційною пілороміотомією дані літератури носять суперечливий характер. Мета – проаналізувати власний досвід лікування дітей із ГПС із застосуванням традиційної мініінвазивної техніки. Матеріали та методи. Робота ґрунтується на результатах лікування 98 дітей, яких оперували з приводу гіпертрофічного пілоростенозу упродовж 2009–2020 рр. Діагноз встановлювали на основі клінічних даних, даних лабораторного обстеження і результатів ультрасонографії. Хірургічне втручання проводили після корекції електролітних розладів, а метод корекції (відкриту чи лапароскопічну пілороміотомію) обирав хірург. З метою оцінки результатів застосовували методи варіаційної статистики, параметричної та непараметричної оцінки результатів. Результати. Відкрита пілороміотомія проведена у 76 (77,6%), а лапароскопічна – у 22 (22,4%) дітей. Ускладнення виникли в 10 дітей, зокрема, у 8 (10,5%) пацієнтів після відкритої, а у 2 (9,1%) дітей після лапароскопічної пілороміотомії (р=0,842). Перфорація слизової виникла в 1 (4,55%) дитини при лапароскопічній пілороміотомії, а при відкритих втручаннях цього ускладнення не було. Незалежно від типу доступу не було випадків неповної міотомії. При відкритих втручаннях найчастіше спостерігали інфікування післяопераційної рани (3,95%), утворення післяопераційної грижі (2,63%) і розвиток спайкової непрохідності (2,63%). Порівняно з відкритою пілороміотомією лапароскопічні втручання характеризувалися скороченням термінів початку ентерального харчування (р
|
Dokumenttyp |
article
|
Språk |
English
Russian Ukrainian |
Information om utgivare |
Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine, 2021.
|
Ämnestermer | |