Стан імунної та гемокоагуляційної систем у динаміці вагітності після ДРТ у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі

2022

Український журнал Здоров'я жінки, Iss 3(160), Pp 24-30 (2022)

Мета - проаналізувати динаміку лабораторних показників функціонування імунної та гемокоагуляційної систем у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, (ІПСШ) в анамнезі після прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Проаналізовано функціонування імунної та гемокоагуляційної систем у 200 вагітних з ІПСШ в анамнезі після ДРТ. I (основна) група - 100 вагітних із прегравідарною підготовкою перед циклом ДРТ, акушерським та перинатальним супроводженням і розродженням відповідно до розроблених нами медико-організаційних алгоритмів, прогностичної методики та лікувально-профілактичних схем; ІІ (основна) група - 100 вагітних, які одержували загальноприйняті прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. Контрольна група - 100 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Жінкам проведено поглиблене імунологічне обстеження. Статистичну обробку результатів досліджень здійснено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 8.0». Результати. Показано зниження рівнів лімфоцитів із властивостями природних кілерів (СD56+) протягом гестаційного періоду у вагітних I групи проти IІ групи; рівень загальної гемолітичної активності класичного шляху активації комплементу (СН50) у І групі вагітних повільно зростав зі збільшенням гестаційного терміну; наприкінці II триместру відбувалося зниження рівня СН50; у III триместрі вагітності рівень СН50 у IІ групі становив 123±6,7 у.о., але в I групі цей показник залишався вищим. Протягом II та III триместрів гестації в І групі вагітних спостерігалося зменшення імунорегуляторного коефіцієнта внаслідок адекватної корекції похідних імунологічних розладів порівняно з вагітними ІІ групи. У період остаточного формування плацентарного бар’єру у вагітних I групи повільно подовжувався активований частковий тромбопластиновий час зі збільшенням гестаційного терміну і відрізнявся від показників у IІ групі; відбувалося повільне скорочення активованого часу рекальцифікації протягом II та III триместрів гестації у вагітних I групи; поступове зменшення рівня продуктів деградації фібрину та фібриногену, на відміну від аналогічного показника в ІІ групі, у якій відмічалося поступове його збільшення. Рівень стабільного метаболіту тромбоксану (ТхВ2) у II триместрі зменшувався в 2 рази та був нижчим, ніж у IІ групі; рівень стабільного метаболіту простацикліну (6-кето-ПГF1α) підвищувався і в III триместрі. Це призводило до зростання в I групі балансу РgI2/TxA2, що відповідало фізіологічним потребам системної й органної гемодинаміки під час вагітності. Висновки. Розроблення та впровадження ефективної прегравідарної підготовки перед циклами ДРТ у жінок із ІПСШ в анамнезі, а також медикаментозне коригування протягом вагітності сприяють підвищенню адаптаційного компенсаторно-пристосувального потенціалу в імунному та гемокоагуляційному гомеостазі матері та перинатальній охороні плода. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

article

English
Ukrainian

Group of Companies Med Expert, LLC, 2022.

інфекції, що передаються статевим шляхом, прегравідарна підготовка, система мати–плацента–плід, імунний гомеостаз, гемоакуляційний гомеостаз, Gynecology and obstetrics, RG1-991