Актуальні питання адміністративної відповідальності за булінг (цькування) учасника освітнього процесу

2024

Аналітично-порівняльне правознавство, Iss 1 (2024)

Стаття присвячується актуальним питанням адміністративної відповідальності за булінг (ць­кування) учасника освітнього процесу як важ­ливому охоронному правовому засобу, заходу адміністративного примусу, що покликаний за­безпечити ефективну протидію такому явищу, як булінг (цькування). В статті розглядаються різні визначення поняття адміністративної від­повідальності, що даються науковцями і пропо­нується власне його визначення. Підставами ад­міністративної відповідальності нами вважають­ся нормативна, фактична і процесуальна, для проведеного дослідження особливо важливою є фактична підстава, тобто вчинення адміністра­тивного правопорушення, склад якого закріпле­но в статті 173-4 Кодексу України про адміністра­тивні правопорушення (далі - КУпАП) - булінг (цькування) учасника освітнього процесу. Проа­налізувавши склад цього правопорушення, стає очевидним, наскільки недосконалою, суперечли­вою є дана норма, що і розкривається в дослі­дженні та надаються відповідні пропозиції і ре­комендації. Акцентовано на важливості правильної квалі­фікації протиправного діяння, що містить озна­ки булінгу, оскільки він має велике різноманіття проявів і може бути кваліфікований і як відпо­відне кримінальне правопорушення, що тягне за собою кримінальну, а не адміністративну відповідальність. Дослідивши склад адміністративного правопо­рушення булінг (цькування) учасника освітнього процесу, встановлено, що і частина перша, і частина третя та четверта ст. 173-4 КУпАП перед­бачають, що дане адміністративне правопору­шення може вчинятись малолітніми особами або неповнолітніми у віці від чотирнадцяти до шіст­надцяти років, відносячи таким чином цих осіб до суб'єктів адміністративного правопорушення, що суперечить як загальній теорії права, теорії адміністративного права, так і нормам самого КУпАП; при цьому адміністративну відповідальність за булінг в цьому випадку законодавець покла­дає на батьків або осіб, які їх замінюють, що су­перечить багатьом важливим принципам адміністративної відповідальності. Стаття 12 КУпАП встановлює, що адміністративній відповідально­сті підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шіст­надцятирічного віку. Виходячи з цього норматив­ного положення, в адміністративному праві за­гальновизнано, що суб'єктом адміністративного правопорушення є осудна фізична особа, яка на момент вчинення адміністративного проступку досягла шістнадцяти років. Якщо ж протиправ­не діяння, що об'єктивно має ознаки правопо­рушення, передбаченого адміністративним законодавством, вчинила особа, яка не досягла 16 років, то таке діяння не може бути визнане адмі­ністративним правопорушенням, оскільки відсутній суб'єкт проступку, а отже, і склад правопо­рушення, такі діяння в теорії права визнаються об'єктивно протиправними діяннями. Тому ми вказуємо на неможливості вважати адміністра­тивним правопорушенням діяння, що має ознаки булінгу та яке вчиняється малолітніми особами і неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шіст­надцяти років, як це закріплено у статті 173-4, бо немає складу адміністративного правопору­шення через відсутність суб'єкта правопорушен­ня, а отже, немає фактичної підстави адміністра­тивної відповідальності за такі діяння, а тому її в даному випадку і неможливо застосувати. В результаті проведеного дослідження запропоно­вано внести зміни до статей 173-4 і 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення з тим, щоб привести їх у відповідність іншим нор­мам Кодексу, положенням загальної теорії права і науки адміністративного права, принципам ад­міністративної відповідальності.

article

English
Ukrainian

Uzhhorod National University, 2024.

адміністративна відповідальність, підстави адміністративної відповідальності, булінг, адміністративне правопорушення, склад адміністративного правопорушення, об'єктивно протиправне діяння, Law in general. Comparative and uniform law. Jurisprudence, K1-7720