Laddar…
Academic Journal
Такролімус-асоційований синдром синусоїдальної обструкції після трансплантації частини печінки від живого родинного донора
O.G. Kotenko, A.O. Matvienkiv, M.S. Hryhorian, A.A. Minich, I.O. Kotenko, O.S. Mykhailiuk
Хірургія дитячого віку, Iss 2(79), Pp 99-104 (2023)
Sparad:
| Titel | Такролімус-асоційований синдром синусоїдальної обструкції після трансплантації частини печінки від живого родинного донора |
|---|---|
| Författarna | O.G. Kotenko, A.O. Matvienkiv, M.S. Hryhorian, A.A. Minich, I.O. Kotenko, O.S. Mykhailiuk |
| Utgivningsår |
2023
|
| Källa |
Хірургія дитячого віку, Iss 2(79), Pp 99-104 (2023)
|
| Beskrivning |
Синдром синусоїдальної обструкції (Sinusoidal obstruction syndrome - далі SOS), раніше відомий як печінкова венооклюзійна хвороба, проявляється облітеруючим запаленням термінальних печінкових вен. Характеризується гепатомегалією, болем у правому верхньому квадранті, жовтяницею та асцитом, найчастіше виникає в пацієнтів після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин та на тлі застосування препаратів платини. У світовій літературі також зафіксовані випадки розвитку SOS у пацієнтів після трансплантації солідних органів (легень, підшлункової залози, печінки). Випадки розвитку SOS після трансплантації солідних органів є рідкісними, а після пересадки частки печінки від живого родинного донора - поодинокими та маловивченими. Діагноз встановлюється на основі клінічних ознак, інструментально (за даними ультразвукового дослідження та радіологічних методів досліджень) і на основі морфологічного дослідження біоптату печінки. Повідомлялося, що такролімус є збудником, який потенційно відіграє роль у патофізіологічному механізмі виникнення SOS. Мета - вивчити зв’язок між застосуванням такролімусу пролонгованої дії та розвитком SOS у пацієнтів після трансплантації частини печінки від живого родинного донора. Клінічний випадок. Наведено випадок SOS після трансплантації частини печінки від живого родинного донора, пов’язаний з токсичною дією такролімусу пролонгованої дії («Енварсус»). У 55-річного чоловіка після трансплантації частки печінки від живого родинного донора зафіксовано високі концентрації такролімусу в крові, пов’язані з неконтрольованим застосуванням препарату. За результатами проведення ряду лабораторних та інструментальних методів дослідження у зв’язку з появою масивного асциту встановлено діагноз SOS. Виключивши інші можливі сприятливі фактори, у тому числі гострий криз відторгнення, зроблено висновок, що такролімус пролонгованої дії («Енварсус») є причиною SOS. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнта. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
|
| Dokumenttyp |
article
|
| Språk |
English
Russian Ukrainian |
| Information om utgivare |
Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine, 2023.
|
| Ämnestermer | |
