АРХІТЕКТУРНА ЕКОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

2024

теорія та практика дизайну, Iss 31 (2024)

Анотація. Відповідно до даних статистичного огляду світової енергетики Британської компанії «ВР» упродовж наступних десятиліть відбудеться зріст світового споживання електроенергії на 30–50% у зв’язку з чим необхідно буде збільшити видобуток ресурсів, що в свою чергу може призвести до погіршення екологічного стану. Також, згідно наведених у статистичному огляді даних, у світі збільшується кількість будівель та комплексів, що здійснюють негативний вплив на оточуюче середовище через споживання значної кількості ресурсів. Враховуючи даний факт архітекторам, при проектуванні громадських та житлових будівель і споруд, необхідно замислюватись над питаннями екологічності та енергоефективності в архітектурі здійснюючи, таким чином, свій внесок у збереження екології та природних ресурсів. Зважаючи на прогнози відносно зростання світового енергоспоживання, вченими США, Британії, Німеччини, Ізраїлю, України та інших країн проводяться дослідження відносно енергоефективності споруд. Суттєвий внесок у розвиток енергоефективної та екологічної архітектури зробив Норман Фостер, запроектувавши будівлю лондонської мерії «City Hall»; офісну споруду «Swiss Re», башту «Мері-Екс» у Лондоні; висотну споруду «Hearst Tower» у Нью-Йорку; торгово-розважальний комплекс Хан-шатри у Астані тощо. Також даному питанню приділяв увагу і Ренцо Пьяно у своїй творчості, зокрема у споруді суду у Франції, музеї американського мистецтва у США тощо. Сьогодні в Україні проводиться наукова робота у сфері енергозбереження, спрямована на розробку заходів із заощадження ресурсів та зменшення негативного впливу на оточуюче середовище. Однак не в повній мірі досліджено питання проектування енергоефективних і екологічних споруд; питання взаємодії об’ємно – просторових форм та енергозаощаджуючих технологій; методів застосування відновлювальних джерел енергії; питання впливу форми споруди на енергоефективність тощо. В Україні практично відсутні вдалі приклади реалізованих проектів енергоефективних екологічних споруд та комплексів; енергоспоживання більшості збудованих об’єктів у 2–3 рази перевищує європейські показники, що робить дане дослідження вкрай актуальним. Мета. У зв’язку з цим, дане дослідження направлене на вивчення світового досвіду у проектуванні енергоефективних стійких комплексів із змішаними функціями, розробку проектних пропозицій, спрямованих на досягнення енергоефективності і екологічності та розробці наукових принципів енергоефективності в архітектурі. Методологія. У ході дослідження широко застосовувався метод натурного обстеження, графоаналітичний метод тощо. Результати. досліджено питання проектування енергоефективних і екологічних споруд; питання взаємодії об’ємно-просторових форм та енергозаощаджуючих технологій; методів застосування відновлювальних джерел енергії; питання впливу форми споруди на енергоефективність тощо. Наукова новизна. Запропоновано наукові принципи енергоефективності в архітектурі громадських будівель і споруд. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути застосовані у проектній практиці, науковій роботі, викладацькій діяльності.

article

English
Russian
Ukrainian

National Aviation University, 2024.

енергоефективність, екологічність, стійкість в архітектурі багатофункціональних комплексів, оптимізація плану., Drawing. Design. Illustration, NC1-1940