Інститут недоговірних зобов’язань в європейській системі права

2024

Аналітично-порівняльне правознавство, Iss 6 (2024)

Зазначено, що недоговірні зобов’язання на­лежать до сфери регулювання національного та міжнародного права. Підкреслюється, що біль­ша частина норм цивільного законодавства в європейських країнах присвячена підставам та умовам виникнення саме зобов’язальних право­відносин. Недоговірні зобов’язання описуються як група зобов’язальних правовідносин. Автори спостерігають, що попри різноманітність, недоговірні зобов’язання недостатньо регламенто­вані на міжнародному рівні та мало досліджені у науковому колі. Актуальною виступає мета наукового дослідження, що полягає в аналізі норм міжнародного приватного права в Європі та принципів, які регулюють сферу недоговірних зобов’язань, характеристиці основних спо­собів вирішення колізій в міжнародному зако­нодавстві європейських країн та встановленні значення процесу уніфікації норм міжнарод­ного приватного права на рівні законодавства ЄС. Встановлено, що недоговірні зобов’язання вирізняється від договірних тим, що передба­читивсі підстави їх виникнення неможливо, адже вони виникають без угоди чи договору між особами, що в них вступають. Підкреслено той, факт, що недоговірні зобов’язання вважаються найдавнішим видом правовідносин, закріпленим у законі, адже однією із підстав їх виникнення є делікти. У сучасних правових нормах розрізня­ють два види недоговірних зобов’язань: деліктні зобов’язання та квазіделікти. Наведено перелік підстав виникнення недоговірних зобов’язань, що регламентовані в законодавстві зарубіжних країн та України. Увагу авторів зосереджено на проблемі колізій норм міжнародного права щодо регулювання недоговірних зобов’язань, яка ви­никає внаслідок того, що інститут недоговірних зобов’язань із плином століть розвивався в кож­ній країні індивідуально відповідно до її правових звичаїв та суспільних норм. Здійснено ха­рактеристику основних прив’язок або формул прикріплення, що допомагають на основі певних юридичних підстав визначити поширення права тієї чи іншої держави на врегулювання суспіль­них відносин за наявності певних колізій. Ак­центовано на тому, що саме відсутність єдиного порядку вирішення колізій щодо недоговірних зобов’язань в міжнародному праві стала при­чиною процесу уніфікації міжнародних норм у цій сфері, але в Європі цей процес запустився відносно нещодавно, та зазнав кілька невдач. Зроблено висновок, що на сьогодні немає чіткої уніфікованої системи правових норм, що регу­люють недоговірні зобов’язання, на відміну від договірних. Було розглянуто такі важливі до­кументи, як: DCFR, Регламент ЄС № 864/2007 щодо права, яке застосовується до недоговірних зобов’язань (Регламент «Рим ІІ») та Прин­ципи європейського деліктного права, сформо­вані Європейською групою деліктного права.

article

English
Ukrainian

Uzhhorod National University, 2024.

цивільне право, недоговірні зобов’язання, делікти, міжнародне приватне право, колізійні прив’язки, Law in general. Comparative and uniform law. Jurisprudence, K1-7720