Laddar…
Academic Journal
Перевірка підходу до поділу індексу психологічного дистресу SCL-9-NR на критеріальні рівні
Ruslana Moskotina, Mykola Sydorov, Yeliena Kovalska
Соціологічні студії, Iss 2(23), Pp 73-83 (2024)
Sparad:
| Titel | Перевірка підходу до поділу індексу психологічного дистресу SCL-9-NR на критеріальні рівні |
|---|---|
| Författarna | Ruslana Moskotina, Mykola Sydorov, Yeliena Kovalska |
| Utgivningsår |
2024
|
| Källa |
Соціологічні студії, Iss 2(23), Pp 73-83 (2024)
|
| Beskrivning |
У статті розглянуто методику для вимірювання психологічного дистресу методикою SCL-9-NR, автором якої є С. Дембіцький. Вона є адаптованою і валідизованою версією методики SCL-90-R, розробленої Л. Дерогатісом. На підставі тверджень SCL-9-NR здійснюється побудова індексу психологічного дистресу, значення якого змінюються від 0 до 27. Також С. Дембіцький запропонував поділ цього індексу на критеріальні рівні. Це дало змогу створити порядкову категоріальну змінну, яка включає три альтернативи й характеризує рівень дистресу респондента: нормальний (значення індексу змінюються від 0 до 12), підвищений (значення індексу змінюються від 13 до 16) та високий (значення індексу становлять 17 і вище). Критеріальні рівні встановлювалися емпіричним шляхом на підставі п’яти досліджень, проведених у 2015–2017 рр. Та виникає запитання, чи можна такий поділ індексу вважати обґрунтованим. Для перевірки підходу до поділу індексу психологічного дистресу на критеріальні рівні здійснено альтернативну класифікацію (класифікацію LCA) із застосуванням аналізу латентних класів. Після цього її порівняли з результатом поділу індексу на критеріальні рівні (класифікацією за критеріальними рівнями). Виявилося, що обидві класифікації між собою корелюють, проте їх не можна назвати дуже подібними. Зокрема, класифікація LCA не змогла коректно класифікувати респондентів із підвищеним рівнем дистресу. Респонденти з нормальним і високим рівнями дистресу класифікуються переважно правильно. Крім того, звернено увагу на те, що твердження методики SCL-9-NR можуть мати різну вагу. Цього не було враховано під час побудови індексу психологічного дистресу і його поділу на критеріальні рівні. Тому важливо звернути увагу на необхідність створення не лише альтернативної класифікації респондентів за рівнем дистресу, а й на альтернативний спосіб побудови індексу, який би враховував різну вагу пунктів методики SCL-9-NR.
|
| Dokumenttyp |
article
|
| Språk |
English
Ukrainian |
| Information om utgivare |
Taras Shevchenko National University of Kyiv, 2024.
|
| Ämnestermer | |
