ЮРИДИКО-ЛІНГВІСТИЧНА ТЕОРІЯ ЯК СКЛАДОВА ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНОЇ ПРАВНИЧОЇ НАУКИ: ПРОПЕДЕВТИЧНИЙ АСПЕКТ

2021

Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, Vol 63 (2021)

Стаття присвячена тематиці застосування положень та висновків юридичної лінгвістики у царині права. Метою дослідження є акцентування уваги вчених-правників на необхідності розгляду юридико-лінгвістичної теорії як складової загальнотеоретичної правничої науки. Відзначається, що у дослідженнях вітчизняних науковців зв'язок права та мови переважно висвітлюється через акцентування уваги на одному з аспектів: або правові засади функціонування мови, або лінгвістичні особливості терміносистеми справа. Наголошується, що юридико-лінгвістична теорія (як і юридична лінгвістика) передбачає не два предмети пізнання з акцентом на одному з них, а двоєдиний предмет – мову і право; символьну природа права. Наводяться та аналізуються фактори які вплинули на ґенезу та розвиток юридико-лінгвістичної теорії як складової сучасного правознавства. По-перше, це глобалізаційні та інтеграційні процеси, які передбачають необхідність гармонізації нормативного регулювання, правильність перекладу легітимованих правил поведінки на відповідну мову тощо. По-друге, це запозичення іноземних концептів у національну систему права, що також обумовлює потребу адекватного розуміння їх змісту, позначуваних терміном явищ. Частково у цьому контексті відзначається і міждисциплінарність сучасного знання (процеси інтеграції і диференціації знань, є чинником міждисциплінарних запозичень понять і категорій). По-друге, це «лінгвістичний поворот», що ознаменував відмову від превалювання метафізики свідомості та інтенцію мислителів на мовній квінтесенції cogito. Мова почала сприйматися як підґрунтя когнітивної діяльності, мислення; увага вчених змістилась на гносеологію смислів та значень. Підсумовується, що відповідаючи на виклики суспільства, починаючи з другої половини ХХ століття концептуально оформлюється нова сфера міждисциплінарних досліджень – юридична лінгвістика. Ця міждисциплінарна галузь має важливе значення саме у царині права, виходячи з соціокультурної сутності цього регулятора суспільних відносин. Мова, як і право, будучи елементом культури відповідного суспільства, впливають на сприйняття соціальних цінностей, їх формування. В умовах глобалізації значна частина правових явищ і процесів може бути пізнана саме через використання гносеологічного інструментарію юридичної лінгвістики.

article

English
Russian
Ukrainian

State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University»., 2021.

верховенство права, глокалізація, лінгвістичний поворот, правова визначеність, юридична лінгвістика, Law