Аналіз перинатальних наслідків у жінок із загрозою невиношування вагітності в першому триместрі залежно від факту утворення ретрохоріальної гематоми

2024

Український журнал Здоров'я жінки, Iss 1(170), Pp 4-11 (2024)

Мета - оцінити ефективність розробленого персоніфікованого підходу до ведення пацієнток із загрозою невиношування вагітності (НВ) у І триместрі залежно від факту утворення ретрохоріальної гематоми (РХГ) для профілактики виникнення в них прееклампсії (ПЕ). Матеріали та методи. Проведено проспективний аналіз перебігу вагітності та пологів у 137 жінок із загрозою НВ віком від 20 до 47 років (І група - 60 пацієнток із РХГ, ІІ група - 77 пацієнток із загрозою переривання вагітності без гематоми). Застосовано бібліосемантичний аналіз; оцінено антропометричні дані; проведено імуноферментний аналіз для дослідження рівнів гормонів; використано полімеразну ланцюгову реакцію для визначення поліморфізмів генів тромбофілії та ангіогенезу; інструментальні - для оцінювання стану плода (ультразвукова діагностика плода з допплерометрією кровотоку артерії пуповини, маткових артерій, середніх мозкових артерій, нестресовий тест). Результати. Середній вік жінок І групи становив 31,2±0,6 (95% ДІ: 30,0-32,4) року, ІІ групи - 32,2±0,6 (95% ДІ: 31,0-33,3) року (р=0,243 за t-критерієм). Згідно з Адаптованою шкалою перинатального ризику Alberta Perinatal Health Program, до групи низького перинатального ризику віднесено 21 (35,0%) та 36 (46,7%) пацієнток, відповідно, середнього ризику - 30 (50,0%) та 32 (41,5%) жінок, а до групи високого ризику - 9 (15,0%) та 9 (11,7%); р>0,05. Під час лікування та спостереження жінок із загрозою НВ у І триместрі дотримувалися розробленого лікувального алгоритму: стабілізація гематоми, зниження тонусу міометрію, гормональна підтримка вагітності з подальшим вирішенням необхідності застосування, дози та тривалості застосування низькомолекулярних гепаринів (НМГ) у поєднанні з аспірином. Виявлені за допомогою порівняльного аналізу відмінності між І та ІІ групами дали змогу окреслити клініко-анамнестичні фактори, що можуть слугувати предикторами розвитку ПЕ в жінок із РХГ. Висновки. Виникнення РХГ на етапі ранньої плацентації підвищує ризики розвитку плацентарної дисфункції та акушерських ускладнень, пов’язаних із нею. Раннє призначення аспірину (до 12 тижнів) у жінок із високим ризиком розвитку ПЕ дає змогу зменшити синтез тромбоцитів і тромбоксану при збереженні синтезу простацикліну в судинній стінці на початкових етапах плацентації. Поєднання застосування аспірину та НМГ у жінок із генетичними поліморфізмами генів-кандидатів тромбофілії та ангіогенезу запобігає відтермінуванню початку матково-плацентарного кровообігу та сприяє повноцінній плацентації. Персоніфікований підхід до ведення вагітності в жінок із загрозою її переривання на тлі утворення РХГ у І триместрі вагітності сприяє поліпшенню перинатальних результатів у веденні цієї категорії вагітних жінок. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

article

English
Ukrainian

Group of Companies Med Expert, LLC, 2024.

вагітність, невиношування вагітності, ретрохоріальна гематома, прееклампсія, перинатальні наслідки, плацентарна дисфункція, передчасні пологи, Gynecology and obstetrics, RG1-991