КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА МОЖЛИВОСТІ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ГАСТРОІНТЕСТИНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ПЕРИНАТАЛЬНІЙ ПАТОЛОГІЇ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

2024

Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, Vol 14, Iss 2(52) (2024)

Неонатальний період є визначальним щодо становлення постнатальної адаптації та формування здоров’я і якості життя. Передчасне народження дитини за умов гіпоксії та морфо- функціональної незрілості передбачає високий ризик порушень адаптації у постнатальному періоді, обумовлюючи формування функціональних та хронічних захворювань у подальші роки життя. Перебіг неонатального періоду може характеризуватися як перехідними станами внаслідок становлення фізіологічної адаптації, так і розвитком дисфункції систем органів, зокрема травної системи, що є наслідком патологічного пологового стресу при реалізації несприятливих факторів під час вагітності та пологів у матері. Своєчасне виявлення та корекція ранніх проявів гастроінтестинальної дисфункції при перинатальній патології дозволить удосконалити підходи до надання медичної допомоги новонародженим, зокрема передчасно народженим дітям, повинно бути спрямовано як на стабілізацію стану дитини, так і на попередження розвитку у подальшому її віддалених наслідків. Мета дослідження. Вивчити особливості клініко- лабораторних показників порушень функціонального стану кишечника при перинатальній патології у передчасно народжених дітей. Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне клініко- лабораторне обстеження передчасно народжених дітей гестаційного віку 34-36 тижнів, які мали ознаки порушень функціонального стану гастроінтестинальної системи при перинатальної патології в ранньому неонатальному періоді. І групу склали 55 дітей з клінічними ознаками перинатальної патології важкого ступеня; IІ (контрольну) групу відповідно склали 50 умовно здорових дітей того ж гестаційного віку. Критеріями виключення були новонароджені діти, які мали діагностовано вроджені вади розвитку. Перелік лабораторних показників функціонального стану кишечника включав: рівень α1-антитріпсину (А1АТ), секреторного IgА (sIgА), фекальної еластази 1 (ФЕ-1), PMN-еластази та альбуміну у копрофільтраті новонароджених дітей на першому тижні життя. Методики визначення показників: за допомогою ензим-зв’язаного імуносорбентного методу (ELISA) на базі українсько- німецької лабораторії «БУКІНТЕРМЕД» (м.Чернівці, Україна). Наукові дослідження виконані з дотриманням положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Протокол наукового дослідження Комісії з питань біомедичної етики БДМУ від 12.09.2015 р. Інформована письмова згода від батьків пацієнтів була отримана перед початком дослідження з роз’ясненням мети, завдань та методів лабораторного дослідження. Статистична обробка результатів здійснювалася з використанням програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10). Порівняння кількісних показників з нормальним розподілом проведено з використанням t-критерію Стьюдента, вірогідність відмінностей вважалася статистично значущою при р

article

English
Ukrainian

Bukovynian State Medical University, 2024.

діти, передчасне народження, гастроінтестинальна система, травна дисфункція, порушення харчової толерантності, α1-антитріпсин, фекальна еластаза 1, секреторний IgА, PMN-еластаза, альбумін., Pediatrics, RJ1-570, Gynecology and obstetrics, RG1-991