мовний знак культури, письменницький антропонім, літературна ономастика, прецедентність, актуалізація, інтертекстуальність, Philology. Linguistics, P1-1091, Language. Linguistic theory. Comparative grammar, P101-410

Статтю присвячено розгляду специфічного розряду антропонімікону – власних імен прецедентних особистостей зі світу української та російської класичної літератури, об’єднаних робочим терміном «письменницькі антропоніми». Проаналізовано різні підходи до визначення їх структурно-семантичного статусу в арсеналі інших прецедентних феноменів, літературних антропонімів зокрема. Систематизовано й охарактеризовано основні функції цих одиниць у сучасному українському та російському художньо-літературному дискурсі та особливості реалізації їх прагматично-оцінного потенціалу в новому соціокультурному контексті.