Laddar…
Academic Journal
БОГОСЛОВСЬКИЙ ПОГЛЯД ТЕОДОРА СКУМИНОВИЧА НА ПРИЧИНИ ЗАНЕПАДУ ПРАВОСЛАВНОГО СХОДУ У ТВОРІ 'PRZYCZYNY PORZUCENIA DISUNIEY PRZEZACNEMU NARODOWI RUSKIEMU PODANE' (1643)
Ruslan Tkachuk
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Iss 1(31) (2022)
Sparad:
| Titel | БОГОСЛОВСЬКИЙ ПОГЛЯД ТЕОДОРА СКУМИНОВИЧА НА ПРИЧИНИ ЗАНЕПАДУ ПРАВОСЛАВНОГО СХОДУ У ТВОРІ 'PRZYCZYNY PORZUCENIA DISUNIEY PRZEZACNEMU NARODOWI RUSKIEMU PODANE' (1643) |
|---|---|
| Författarna | Ruslan Tkachuk |
| Utgivningsår |
2022
|
| Källa |
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Iss 1(31) (2022)
|
| Beskrivning |
Досліджено полемічний твір письменника-католика, екс-ігумена Михайлівського монастиря в Києві Теодора Скуминовича "Przyczyny porzucenia Disuniey przezacnemu narodowi ruskiemu podane" (1643); розкрито погляд книжника на причини занепаду православного Сходу, вказано застосовані стилістичні прийоми текстотворення. У своєму творі Теодор Скуминович обґрунтував думку про те, що відокремлення Східної церкви від Рима спричинило занепад держав, у яких вона займала провідні позиції. Ідеалізуючи добу єдності церкви, письменник контрастно протиставив величне християнське минуле Сирії її трагічній сучасності. Критикуючи грецьке духовенство за відмову вести об'єднавчий діалог із Римом, Теодор Скуминович розповів про жахливу трагедію католиків, що сталася в царському місті у 1182 р. Свій погляд письменник також спрямував на церковне життя Єгипту, Лівії, Нумідії, Німеччини, Франції, Угорщини, Італії. Книжник зараховував Україну до тієї самої категорії країн, що й Англію, Данію та Швецію, яким Бог явив Своє милосердя і довготерпіння. Пояснюючи причини духовного регресу держав східнохристиянської ойкумени, Теодор Скуминович не оминув трагічні віхи історії Стародавньої Русі. Як і занепад Візантійської імперії, полеміст розглядав військові та внутрішньополітичні негаразди "Руської монархії" в контексті католицької концепції історії, у якій добробут народів залежав від послуху владі Папи Римського. Розквіт Давньоруської держави, що припав на роки князювання Володимира-Хрестителя та Ярослава Мудрого, письменник пов'язував з дотриманням Київською митрополією римоцентричної еклезіології. Натомість поширення на Руській землі схизми Михаїла I Керуларія викликало Божий гнів, що виявився у міжусобницьких чварах, братовбивчій війні, її загарбанні військами Золотої Орди та Великого князівства Литовського.
|
| Dokumenttyp |
article
|
| Språk |
German
English Lithuanian Polish Ukrainian |
| Information om utgivare |
Taras Shevchenko National University of Kyiv, 2022.
|
| Ämnestermer | |
