Loading…
Academic Journal
Проблеми правової регламентації тонкої капіталізації в Україні
Сергій Пирога
Проблеми Законності, Iss 164 (2024)
Saved in:
Title | Проблеми правової регламентації тонкої капіталізації в Україні |
---|---|
Authors | Сергій Пирога |
Publication Year |
2024
|
Source |
Проблеми Законності, Iss 164 (2024)
|
Description |
Поширення багатонаціональних компаній видовжує глобальні ланцюжки створення вартості, а розвиток цифрової економіки надає їм ще більше можливостей для переміщення прибутків. Внутрішньо-групові позики часто використовуються для переміщення прибутків до юрисдикції з низькими податковими ставками для мінімізації загальних податкових зобов’язань. Для протидії незаконному переміщенню прибутків більшість країн вводить правила тонкої капіталізації. Україна приєдналася до плану BEPS, дія 4 якого узагальнила найкращі практики регулювання боргових зобов’язань нерезидентам. Більшість країн обмежують загальну суму позик, виплата відсотків за якими відраховується з бази корпоративного податку. Податковий кодекс України встановлює подвійний податковий бар’єр – обмежує як суму боргу, так і частку прибутку до відрахування. Однак встановлені бар’єри не тільки не перешкоджають переміщенню прибутків, але спонукають до широкого використання цього методу для зменшення податкових зобов’язань внаслідок переміщення прибутків. Основний недолік правил тонкої капіталізації полягає у тому, що дозволені надмірні розміри позик від нерезидентів не зобов’язують позичальника до покращення фінансових результатів діяльності підприємства. Натомість надають можливість зменшити базу корпоративного податку на 30% на невизначений час та перемістити їх до юрисдикцій з низькими ставками податків. Передбачений Податковим кодексом України спосіб регулювання можна розглядати як стимул для нецільового використання коштів Державного бюджету. Для усунення зазначених недоліків запропоновано істотно знизити обидва бар’єри та зобов’язати позичальника забезпечити ефективне використання позик для стимулювання соціально-економічного розвитку країни, тобто відрахування відсотків з оподатковуваного прибутку здійснювати лише за умови фактичного збільшення виробленої доданої вартості, упровадження нових продуктів і/або процесів. Наявні недоліки правової регламентації боргових зобов’язань перешкоджають законному вирішенню справи в суді. Запропоновано нові критерії ідентифікації резидента щодо фізичних і юридичних осіб та бенефіціарного власника доходів.
|
Document Type |
article
|
Language |
English
Russian Ukrainian |
Publisher Information |
Yaroslav Mudryi National Law University, 2024.
|
Subject Terms | |