НЕЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ЯК НАСЛІДОК КОНФЛІКТУ ЦІННОСТЕЙ І НОРМ

2023

Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках, Vol 6, Iss 1 (2023)

У сучасному світі часто виникають ситуації, в яких ціннісно-нормативне регулювання людської діяльності слабшає і старі вимоги втрачають актуальність. Необхідність аналізу пов’язана з «нормальністю» стану безнормованості як атрибуту нового громадського стану, що стосується і сфери управління. Метою даної статті є вивчення динаміки трансформації цінностей та норм як можливої причини неефективності управлінських рішень. Соціокультурний метод дав можливість розглянути особистість, людину та суспільство як єдину інтегральну систему, в якій елементи не зводяться один до одного, а також описати конфлікт цінностей і норм як комплекс соціокультурних патологій, які приводять до неефективних управлінських рішень. Ціннісний аналіз був використаний для розкриття змісту конфліктності цінностей і норм та їх проявів у культурі та описання аксіологічних механізмів соціокультурних взаємодій. Герменевтичний метод дозволив виділити та вивчити фактори конфліктності цінностей і норм та сформувати уявлення про ціннісну свідомість. Структурно-функціональний підхід використовувався для виявлення елементів суспільства та культури, які вносять свій внесок у виникнення конфлікту цінностей і норм. Феноменологічний метод став у нагоді при аналізі конфлікту цінностей і норм як патологічного стану (деформації) людської свідомості. Також застосовувалися методи порівняння, аналізу, дедукції, індукції, узагальнення, аналогії, класифікації, абстрагування. Ціннісно-нормативний та інституціональний аналіз дозволив уточнити природу норми і дати визначення негативної ціннісної конвенції. Було встановлено, що зміна цінностей здійснюється за допомогою ціннісної свідомості як особливої феноменологічної якості людини, головною патологією якої є розірваність, що веде до конфлікту цінностей і норм. Зокрема, було впроваджено ідею взаємодії ціннісно-нормативного та інституціонального аналізу, що дозволило уточнити природу норми, дати визначення негативної ціннісної конвенції, а також розмежувати два способи мислення та поведінки як передумову конфлікту цінностей і норм: заснований на загальних аксіологічних установах та на поодиноких інституційних правилах. Було визначено, що за допомогою норм суспільство залишає свій відбиток на цінностях і соціальні суб’єкти здатні ініціювати нормативизацію певних дій. Якщо ці дії не відповідають нормам і цінностям, то відбувається процес денормативізації, в результаті якого виникає анормованість. Норми відриваються від цінностей і зливаються з поодинокими інституційними правилами, формуючи згоду з приводу методів отримання благ – негативну ціннісну конвенцію. Практична цінність зазначеної наукової роботи полягає у можливості використання її матеріалів у процесі розробки рішень щодо реформування системи прийняття управлінських рішень.

article

Russian
Ukrainian

Oles Honchar Dnipro National University, 2023.

анормативність, аномія, дисфункціональність, нормативна ригідність, інформаційний хаос, ефект більшості, Epistemology. Theory of knowledge, BD143-237