Мета статті – розробка універсальної моделі концепт-арту характерного перс
Мета статті – розробка універсальної моделі концепт-арту характерного персонажа на основі визначення основних художніх етапів його проєктування засобами комп’ютерної графіки, а також визначення графічних засобів та художньо-композиційних прийомів виконання характерного персонажа як елемента книжкової графіки, які є ефективним інструментом виділення та втілення його індивідуальності. Результати дослідження. Представлено результати розробки концепт-арту характерного персонажа, виконані на основі запропонованих автором художніх етапів проєктування та описані художньо-композиційні прийоми, які формують яскраво виражені морфологічні, психічні та емоційні властивості характерного персонажа, які інтуїтивно впізнає користувач. Наукова новизна. У роботі викладено та систематизовано різноманітні підходи щодо розробки концепт-арту персонажа, які враховують об’єкт дизайну, інструментарій та техніку виконання, в яких працюють сучасні художники-ілюстратори та дизайнери. Надається більш чітка характеристика поняття «характерний персонаж» та пропонуються для розробки його концепту 4 категорії: характерний концепт, концепт середовища, об’єктний та концепт костюма. Пропонується додаткова – п’ята категорія, використання якої можливе за необхідності перетворення 2D-концепту на 3D-концепт з використанням комп’ютерних технологій. У статті визначено основні етапи та художньо-композиційні особливості створення концепт-арту характерного персонажа. Висновки. Визначено, що персонаж є одним із найбільш ефективних і потужних засобів візуальної комунікації та впливу на користувача, який повідомляє через систему зображально-виражальних засобів своє ставлення до навколишньої дійсності й до самого себе. В статті представлено результати розробки концепт-арту персонажів на основі запропонованої автором послідовності. Описані художньо-композиційні, графічно-виразні засоби та інструментальні характеристики розробленого концепту. Практична значимість результатів дослідження полягає в їхньому використанні в навчально-методичних виданнях з художніх дисциплін.