Місце судового правозастосування у процесі реалізації норм права (на прикладі правозастосовчої діяльності адміністративних судів та судів, до компетенції яких віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення)

2024

Аналітично-порівняльне правознавство, Iss 3 (2024)

У статті дискутуються питання характеристи­ки судового застосування норм права як стадії реалізації цих норм. Зазначається, що судове правозастосування ані в адміністративному су­дочинстві, ані у процесі розгляду судом справ про адміністративні правопорушення не може розпочинати процес реалізації правових норм. В першому випадку звернення до адміністратив­ного суду відбувається як елемент захисту прав певного суб’єкта, тобто дії для реалізації належ­ного їй права вже здійснювались цим суб’єктом і з якихось причин (найчастіше - з причин їх порушення суб’єктами владних повноважень) не були реалізовані та потребують втручання судової гілки влади. У другому випадку (в ад­міністративно-деліктних провадженнях) участь суду також є продовженням певних відносин, які вже виникли (коли були порушені заборони) і потребують реакції держави. В обох випадках судове застосування також і не завершує про­цес правореалізації, адже передбачаються ще подальші дії (добровільні або примусові) з вико­нання судових рішень. Дослідивши наукові по­гляди на стадійність реалізації правових норм, автор пропонує спрощену її модель (щодо судо­вого правозастосування в порядку адміністра­тивного судочинства), в якій судове застосу­вання може поставати як друга стадія процесу реалізації правових норм (перша - невдала (че­рез перепони чи будь-які інші причини) спроба реалізації у формах «виконання», «використан­ня» чи «дотримання», друга - звернення до ад­міністративного суду та дії останнього із судо­вого застосування). Висловлюється авторська позиція щодо обов’язковості чи факультатив­ності судового правозастосування як стадії правореалізації. Зазначається, що правозастосовча діяльність адміністративного суду не може бути визнана обов’язковою стадією з позиції ініціа­тиви її початку, адже закріплене право на судо­вий захист може бути не реалізовано суб’єктами приватного права. Натомість у разі наявності та­кого звернення до суду за захистом - його роз­гляд є обов’язковим. Судове правозастосування є обов’язковим у випадках необхідності захисту інтересів держави та підтримання правопоряд­ку. Зокрема у випадку скоєння адміністратив­ного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції суду, судове правозастосування є обов’язковим, якщо для його здійснення є всі необхідні умови. Дискутується положення про незацікавленість правозастосовувачів у кінце­вих результатах свого правозастосування сто­совно судового правозастосування, зважаючи на особливість правозастосовувача - суд, який як представник судової гілки влади, що є однією з гілок державної влади, має певний опосеред­кований інтерес щодо результатів свого право- застосування (зацікавленість з позиції глобаль­ного інтересу - забезпечення дії справедливо­сті).

article

English
Ukrainian

Uzhhorod National University, 2024.

судове правозастосування, стадії правозастосування, судове застосування як обов’язкова стадія реалізації норм права, судове застосування як факультативна стадія реалізації норм права, Law in general. Comparative and uniform law. Jurisprudence, K1-7720