Об’єктом дослідження є система доставки контенту в мережі. У статті зроблено огляд основних принципів, на яких побудована технологія мереж доставки контенту (CDN). Їй притаманні певні обмеження. Так оренда послуг комерційних мереж є занадто високою, а підтримка працездатності академічних мереж лягає на плечі, власне, замовників послуги доставки контенту. Метою роботи є зниження вартості послуг доставки контенту та підтримки мережі розповсюдження контенту. Для досягнення мети пропонується розподілена архітектура мережі, яка використовує звичайних інтернет-користувачів для створення глобальної мережі CDN, що суттєво сприяє оптимізації та прискоренню веб-додатків без внесення значних початкових інвестицій. Успішність всієї системи DCDN базується на розробленому ефективному алгоритмі переадресації запитів, що виконується на локальних серверах. Проведено порівняльний аналіз трьох моделей розповсюдження контенту: клієнт-серверної, CDN та CCN. Отримані дані показали, що використання CDN для поширення контенту забезпечує чудову масштабованість, крім того забезпечується доступність сервісу за рахунок існування резервних серверів. Іншою перевагою є високий рівень контролю за якістю послуг, що надаються. Архітектура DCDN, що пропонується, дає можливість зниження цін на послуги доставки контенту у порівнянні з комерційними CDN, причому ефективність поширення контенту може лишатися на тому ж рівні.