Laddar…
Academic Journal
Можливості застосування комп’ютерних ігор в освітньому процесі (на прикладі моделювання міст у Cіtіes Skylines)
Daniil Zimin, Kateryna Kravchenko, Kateryna Sehida
Problemi Bezperervnoï Geografìčnoï Osvìti ì Kartografìï, Iss 39 (2024)
Sparad:
Titel | Можливості застосування комп’ютерних ігор в освітньому процесі (на прикладі моделювання міст у Cіtіes Skylines) |
---|---|
Författarna | Daniil Zimin, Kateryna Kravchenko, Kateryna Sehida |
Utgivningsår |
2024
|
Källa |
Problemi Bezperervnoï Geografìčnoï Osvìti ì Kartografìï, Iss 39 (2024)
|
Beskrivning |
Мета статті: висвітлення можливостей використання гри Cities Skylines у шкільному навчанні з метою розвитку базових уявлень про забудову і планування міст; виявлення переваг та недоліків використання комп’ютерних ігор як методу активного навчання з географії у школі. Основний матеріал. Аналіз забудови реального міста за допомогою моделювання міста у грі Cities Skylines дозволяє вивчити та проаналізувати основні фактори, що впливають на забудову міста, такі як географічне положення, демографічні, соціальні, економічні та екологічні характеристики. Дає можливість зробити висновки про оптимальний спосіб просторово-функціональної організації міста, що відповідає вимогам сучасного розвитку. Використання гри у шкільному навчанні для розвитку базових уявлень про забудову та планування міст має велике значення, адже гра дозволяє учням зрозуміти складні процеси розвитку міст, сприяє формуванню критичного мислення та вмінь працювати з великими обсягами інформації, розвиває практичні навички. Серед інструментів моделювання міста у Cities Skylines варто зазначити: планування зон, дорожні мережі, соціальну інфраструктуру, рекреаційні та комерційні об’єкти, інформаційний огляд, економічне управління. Основні показники для аналізу: густота населення, доцільність та правильність розташування транспортних мереж, співвідношення житлових площ до зон промисловості та комерції, екологічні показники, потреби громадян тощо. Процес моделювання реального міста у грі Cities Skylines передбачає використання методу автоматичної обробки геоданих, моделювання міських районів не лише візуально, але й у реальних показниках. Досвід комп’ютерних ігор часто буває унікальним і неповторним, змушує рефлексувати та розвиває навички, які за інших умов могли б навіть і не проявлятися. Комп’ютерні ігри можуть стати допоміжним елементом у вивченні географії в школі. Cities Skylines є зручним інструментом для активного навчання для учнів, для цікавого викладання географії. Вчитель може задавати проблеми і завдання у грі та використовувати їх як практичне заняття з урбаністики. Використання гри Cities Skylines у шкільному навчанні має свої переваги і недоліки. Перевагами є можливість практичного застосування теоретичних знань, розвиток креативного та проблемного мислення, а також можливість випробовувати різні стратегії управління містами. Однак, недоліки включають можливість відволікання учнів від занять та виникнення конфліктів між учнями, також гра Cities Skylines має внутрішньо ігрові недоліки. Висновки. Комп’ютерна гра Cities Skylines дозволяє моделювати місто, забезпечуючи можливість вивчення базових принципів планування міста, таких як розташування і функціональне призначення зон та інші фактори, які впливають на розвиток міста. Використання гри Cities Skylines дозволяє показати учням, як виглядає та як можна планувати місто в режимі реального часу. Це може бути особливо корисним для шкільного навчання, де учні можуть використовувати гру для розвитку базових уявлень про міське планування та забудову, що допоможе їм краще розуміти вплив цих факторів на життя міста та його мешканців. Сучасна гейміфікація освіти та входження інформаційних технологій, у тому числі ігрових, в усі сфери життя створює ряд викликів для науковців і освітян, які маємо враховувати та намагатися використати із максимальним позитивним результатом, над чим плануємо працювати у подальшому.
|
Dokumenttyp |
article
|
Språk |
English
Russian Ukrainian |
Information om utgivare |
V. N. Karazin Kharkiv National University, 2024.
|
Ämnestermer | |