Післяпологові кровотечі (ППК) залишаються однією з основних причин материнс
Післяпологові кровотечі (ППК) залишаються однією з основних причин материнської захворюваності та смертності в усьому світі, незважаючи на прогрес медичної науки і впровадження нових методів діагностики і терапії геморагічних ускладнень під час вагітності, пологів і післяпологового періоду. Мета - ознайомити широкий загал лікарів з останніми рекомендаціями Міжнародної федерації гінекології та акушерства (FIGO, 2022) і власним досвідом щодо найбільш ефективних і доказових методів діагностики, терапії та профілактики ППК. Післяпологові кровотечі класифікують на первинні (ранні), які виникають при втраті ≥500 мл крові впродовж перших 24 год після пологів, і вторинні (пізні), що виникають після 24 год і до 6 тижнів після пологів. Початкове обстеження пацієнта має включати швидку клінічну оцінку та аналіз факторів ризику. З метою обʼєктивізації об’єму крововтрати згідно з рекомендаціями FIGO слід використовувати шоковий індекс. Лікування варто спрямовувати на конкретну причину ППК (атонія матки, генітальна травма, затримка плаценти і/або коагулопатія), а терапевтичні кроки - від менш інвазивного методу до більш складного і радикального підходу. У разі рефрактерних ППК слід застосовувати сучасні найефективніші методики хірургічного гемостазу: перев’язування магістральних судин матки, компресійні шви на матку, двобічне перев’язування внутрішніх клубових артерій, методики ремодуляції нижнього сегмента матки (РЕНИС-1,2). Змінилася парадигма проведення інфузійно-трансфузійної терапії масивних ППК, яка ґрунтується на концепції реанімації контролю пошкоджень (DCR - Damage Control Resuscitation), що базується на зігріванні породіллі, обмеженому застосуванні кристалоїдів, тактиці пермісивної гіпотонії, ранньому початку трансфузії препаратів крові, використанні протоколів масивного переливання крові та цільової корекції коагулопатії. Стратегії профілактики ППК передбачають пренатальну ідентифікацію факторів ризику, корекцію анемії під час вагітності, активне ведення третього періоду пологів і внутрішньовенне введення транексамової кислоти. Висновки. Запровадження останніх рекомендацій FIGO щодо профілактики, діагностики і терапії ППК у практичну діяльність родопомічних закладів країни сприятиме зменшенню показників материнської захворюваності та смертності. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
