Настрої та поведінка червоноармійців під час кампанії ліквідації куркульства як класу на Поділлі в період суцільної колективізації

2025

Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, Iss 51 (2025)

Метою статті є аналіз настроїв та поведінки червоноармійців під час кампанії ліквідації куркульства як класу на Поділлі в період суцільної колективізації. Методологія дослідження. Під час дослідження проблеми було використано історичні (хронологічний, порівняльний, історико-генетичний, історико-типологічний), джерелознавчі (аналіз архівних документів, контент-аналіз преси та пропагандистських матеріалів), соціально-психологічні (метод реконструкції соціально-психологічного портрета, метод історичної емпатії) та статистичні (кількісний аналіз, метод соціометрії) методи. Наукова новизна дослідження полягає у спробі на основі аналізу засекречених раніше архівних документів простежити динаміку настроїв та поведінки червоноармійців в умовах боротьби режиму проти селян-власників. Висновки. Прийняте партією рішення про перехід до політики «ліквідації куркульства як класу» в районах суцільної колективізації передбачало об’єднання зусиль партійно-радянських органів та силових структур з його реалізації. В оголошеній більшовиками війні проти селян-власників влада розраховувала на підтримку Червоної армії, яка завжди розглядалася як важлива інституція з насадження комуністичного режиму. На військові підрозділи, розквартировані по всій території України, у тому числі й Поділлі, покладалося завдання силового придушення селянського опору в разі необхідності. Зважаючи на це, перед політвідділами військових частин було поставлене завдання пильно стежити за морально-політичними настроями командного та рядового складу ЧА та їх реакцією на практичне впровадження в життя заходів партії з ліквідації куркульства як класу. Політвідділи зобов’язувались систематично надсилати інформацію до політичного управління Українського військового округу та вживати необхідних заходів. Передбачаючи негативну реакцію червоноармійців на репресивні заходи щодо селянства, політичне керівництво ЧА у своїх директивах військовим частинам пропонувало не лише посилити ідейно-політичну роботу серед особового складу, але й провести «чистки», вилучивши з армії осіб, що походять із заможних селянських родин. В межах військових округів пропонувалось створити «операційні бази злісних антирадянських елементів» та привести спеціальні підрозділи військ у бойову готовність. Червоноармійцям – вихідцям із села рекомендувалось писати листи до рідних, в яких переконувати їх у правильності рішення партії. В листах до сільських рад військовослужбовці мали вказати конкретні прізвища заможних селян з вимогою реквізиції майна та виселення із населених пунктів. В результаті агітаційних заходів, поєднаних із політичним насиллям по відношенню до червоноармійців – вихідців із заможних селянських родин, кількість відкритих протестів червоноармійців значно зменшились. В цілому ж настрої та поведінка червоноармійців були неоднозначними й залежали від багатьох факторів, зокрема від особистих переконань, соціального походження, партійної приналежності та характеру пропагандистської роботи серед військових.

article

English
Russian
Ukrainian

Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University, 2025.

суцільна колективізація, куркулі, настрої, поведінка, Поділля, селяни-власники, червоноармійці, History (General) and history of Europe