Культурно-просвітницька діяльність «Руської Бесіди» на Буковині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / «RUS’KA BESIDA’S» CULTURAL AND EDUCATIONAL ACTIVITY IN BUKOVYNA IN LATE ХІХ TH – EARLY ХХ TH CENTURIES

2015

Актуальні питання суспільних наук та історії медицини, Iss 4(8), Pp 19-24 (2015)

Добржанский С. Культурно-просветительная деятельность “Русcкой беседы” на Буковине во второй половине ХІХ – в начале ХХ в. Вторая половина ХІХ века на Буковине стало решающим для национального возрождения украинцев края. Ведущую роль в этом процессе принадлежит культурно-просветительному обществу “Руськая бесида”, которое на протяжении всего передвоенного периода стало главным фактором национального движения. Первый этап общества, который длился от основания 1869 до 1884 годов был русофильским, потому идеологически “Бесида” работала на распространении идеи родства украинцев и русских. Однако новое поколение украинской интеллигенции Буковины видело развитие нации отдельно от северного соседа и потому с 1884 года “Руськая бесида” переходит на позиции народовства. Именно с этого периода начинается резкий подъем общества. К началу Первой мировой войны“Бесида” насчитывала 15000 человек и дома для чтения почти у всех украинских селах Буковины. Ключевые слова: Буковина, «Руськая бесида», украинцы, национальное движение, национальное возрождение. Добржанський Сергій. Культурнопросвітницька діяльність “Руської Бесіди” на Буковині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Друга половина ХІХ ст. на Буковині стало вирішальним для національного відродження українців краю. Провідну роль у цьому процесі належить куль Історичні турно-просвітньому товариству “Руська бесіда”, яке стало першим і протягом усього передвоєнного періоду, провідним чинником національного руху. Створення організації стало життєво необхідним кроком, оскільки процес румунізації, який почався на початку 60-х років зі створення румунського культурного товариства «Товариство культури та літератури», загрожувало і не розпочати самоідентифікацію українців. Ідейним натхненником даного процесу став єписком, а в майбутньому перший митрополит Буковини та Далмації Євген Гакман, який доручив своєму помічнику В. Продану та Т. Дроню організувати процес створення організації. Завдяки підтримки церкви і згоди місцевої української інтелігенції процес пішов досить швидким темпом і вже у 1869 році було створене “Руська бесіда”, керівником якого став В. Продан Перший етап товариства, який тривав від заснування 1869 до 1884 року був русофільський, тому ідеологічно “Бесіда” працювала на поширення ідеї спорідненості українців з росіянами. Така політика була зумовлена тим, що переважна більшість членів товариства були під впливом ідеї москвофільства, яке пропагувалося зі Львова, а також фінансова вигода. Російське посольство у Відні та консульство у Львові, щедро фінансово допомагали “Руській бесіді”, як головний ідеологічний майданчик, для розповсюдження ідей єдності з Росією. За ці гроші було утворено міщанську бібліотеку з російською літературою. Та все ж, під час першого етапу існування товариства, активність організацію була невисокою. Але нові тенденції в суспільному житті Галичини, які безпосередньо впливали на події Буковини. Нове покоління української інтелігенції Буковини бачило розвиток нації у окремішності від північного сусіда і тому з 1884 року “Руська бесіда” переходить на позиції народовства. І саме з цього періоду починається різке піднесення товариства. Новим головою став Є. Пігуляк, а далі О. Попович ставлять роботу в товаристві на якісно новий рівень. Починає рости кількість членів, а з ним і надходження від членських внесків. Вже починаючи від 1886 року стає масовим явищем відкриття читалень (бібліотек) у селах краю. За безпосереднього впливу “Руської бесіди” починається видання першої україномовної газети “Буковина”. Було налагоджено видання книжок та збірок, як літературного так і інформаційного змісту. До початку Першої світової війни “Бесіда” налічувала 15000 чоловік і читальні майже у всіх українських селах краю. філіалів товариства. Останні роки перед війною стали кризовими, який охопив весь національний український рух. Ключові слова: Буковина, «Руська бесіда», українці, національний рух, національне відродження.

article

English
French
Russian
Ukrainian

Bukovinian State Medical university, 2015.

Буковина, «Руська бесіда», українці, національний рух, національне відродження, History of medicine. Medical expeditions, R131-687, Social Sciences