Стаття присвячена актуальній проблемі підвищення ефективності навчання ін�
Стаття присвячена актуальній проблемі підвищення ефективності навчання інформатики, зокрема теми програмування в старших класах закладів загальної середньої освіти. Насамперед, сформульована проблема пов’язана з постійними динамічними змінами змісту шкільного курсу інформатики, зумовленими стрімким розвитком комп’ютерних систем та технологій. Сьогодні вивчення інформатики є безпосередньою підготовкою учнів до майбутньої професійної діяльності в IT та суміжних галузях. Отже, вивчення програмування не обмежується опануванням базового синтаксису мов програмування, а полягає у вивченні концепцій алгоритмізації та опануванні сучасних технологій розробки. Саме тому постає необхідність у пошуку альтернативних ефективних методів навчання, що забезпечують гнучкість та індивідуальний підхід у навчанні, зокрема програмування. У статті розглядається метод проєктів, у тому числі науково-дослідницьких, як один із засобів формування дослідницької компетентності учнів, умінь аналізувати, систематизувати та узагальнювати знання. Метою статті є вивчення досвіду реалізації учнями науково-дослідницьких проєктів, у тому числі на уроках інформатики, з метою підвищення ефективності навчання та мотивації учнів, а також висвітлення результатів педагогічного експерименту з визначення рівня ефективності використання науково-дослідницьких проєктів як основного виду навчальної діяльності у процесі вивчення окремих тем з алгоритмізації та програмування в старших класах закладів загальної середньої освіти. Для досягнення поставленої мети було проаналізовано ряд наукових джерел, присвячених організації проєктної діяльності, зокрема науково-дослідницької. Також у статті наводиться детальний опис процесу проведення педагогічного експерименту серед учнів 9-х класів під час вивчення теми “Алгоритми та програми”, а саме алгоритмів сортування масивів даних. Результати експерименту показали, що ефективність вивчення навчального матеріалу традиційними методами та шляхом реалізації учнівських науково-дослідницьких проєктів суттєво не відрізняється. Проте, опитування учнів експериментальної групи виявило позитивне ставлення до використання науково-дослідницьких проєктів, відзначено підвищення мотивації та розуміння унікальності кожного результату дослідження. Також встановлено, що робота в парах сприяє успішному завершенню проєктів. У висновках зазначається, що реалізація науково-дослідницьких проєктів може бути ефективним методом навчання за умови системного підходу та контролю з боку вчителя. Також такий вид діяльності позитивно впливає на розвиток різних компетентностей учнів. Водночас постає необхідність у подальших дослідженнях для різних вікових груп та тем.
