Право на захист: особливості національного досвіду

2025

Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, Vol 1, Iss 88 (2025)

Проблема забезпечення права на захист завжди була однією з ключових у правових системах будь-якого суспільства. Реалізація конституційних положень, встановлених статтею першою Конституції України, про те що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, не можлива без розвитку права, його вдосконалення та встановлення ефективних механізмів його захисту та відповідно реалізації права на захист. Це право є основоположним у демократичній державі, адже саме від можливості людини відстояти свої права та інтереси залежить ефективність правової системи та рівень довіри до неї. Серед загальнотеоретичних підходів подолання правового нігілізму, як одного з проявів зневаги до права слід виділити необхідність трансформації правової системи, підвищення рівня правової культури, в розрізі яких особливої уваги набуває всебічне дослідження сутності такого явища як право на захист. У сучасних умовах розвитку міжнародного права та розбудови правової системи України однією з ключових категорій виступає право на захист, яке нерозривно пов’язане з фундаментальними правами і свободами людини. Забезпечення права на захист є складовою верховенства права і справедливого правосуддя, що передбачає ефективне функціонування як національних правових механізмів, так і можливість звернення до міжнародних інституцій для додаткового захисту прав і свобод громадян. Попри значні кроки, здійсненні для імплементації міжнародних стандартів у вітчизняному законодавстві, дослідження практичної реалізації права на захист в Україні засвідчує низку проблем, пов’язаних із уніфікацією правових норм, належного організаційного процесу, а також з дотриманням процесуальних гарантій. В історичній ретроспективі у національній правовій думці «право на захист» тривалий час ототожнювалося переважно з діяльністю адвокатури в рамках кримінального процесу. Проте у сучасному правознавстві це поняття набуло більш розширеного розуміння, охоплюючи і цивільні, і адміністративні процеси, і механізми альтернативного врегулювання спорів. Дана стаття присвячена дослідженню вітчизняного досвіду та еволюції розуміння права на захист у національній правовій думці. Проаналізовано чинне законодавство України та наукові дослідження щодо забезпечення і захисту прав людини, а також сформульовано можливі подальші кроки реформування цієї сфери.

article

English
Russian
Ukrainian

State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University»., 2025.

права людини, право на захист, захист прав людини, забезпечення прав людини, свобода людини, обмеження прав людини, Law