Прогностична оцінка потреби у медичній реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України на основі даних структури їх бойової травми

2022

Український журнал військової медицини, Vol 3, Iss 3 (2022)

Вступ. Збільшення кількості постраждалих військовослужбовців ЗС України після вторгнення російської армії, визначає на сьогодні додаткові завдання та вимоги до медичної служби ЗС України щодо здійснення не лише лікувальних, а й реабілітаційних заходів. Завчасна підготовка та удосконалення системи реабілітаційної допомоги можливе за завчасного визначення прогностичної потреби в реабілітаційних заходах. Наявні джерела літератури засвідчують, що оцінити прогностичну потребу у медичній реабілітації можливо здійснити на основі аналізу структури бойових ушкоджень. Мета. Провести аналіз структури бойових поранень і травм військовослужбовців ЗС України з наступним визначення прогностичної потреби їх медичної реабілітації. Матеріали та методи. Оцінка структури бойових санітарних втрат військовослужбовців ЗС України в антитерористичній операції (операції Об’єднаних сил) (АТО (ООС), що потребували реабілітаційної допомоги проведена на основі даних: щоквартальних звітів закладів охорони здоров’я Міністерства оборони України з приводу кодифікації бойових уражень, небойових травм та захворювань у ЗС України за 2017-2021 рр.; списків осіб, що отримали поранення під час участі в АТО (ООС) за період 2014-2021 рр. і потребували протезування. Результати. Встановлено, що за період 2017-2021 рр. усереднена частка осіб з бойовими механічними ушкодженнями, які потребували розширеного обсягу реабілітаційної допомоги, становила 16,69 %. Найбільша частка ушкоджень, що потребували розширеного обсягу реабілітаційної допомоги з приводу ушкоджень кістково-м’язової системи, у загальній структурі бойових механічних ушкоджень за період 2017-2021 рр. припадала на ушкодження нижніх кінцівок (6,59 % – 11,24 %). За період 2014-2021рр 66,10 % від загальної кількості військовослужбовців з інвалідністю (учасники антитерористичної операції (операції Об’єднаних сил)) становили ампутації однієї нижньої кінцівки, середній вік цих осіб складав 33,26±0,64 роки. Вторгнення російських військ на територію України супроводжується інтенсивним веденням бойових дій з великою кількістю постраждалих. Було встановлено, що домінуюче місце у постраждалих займають поранення кінцівок та кісток тазу – 66 (43,7%); грудної клітки – 31 (20,5%); голови та шиї – 27 (17,9%); живота та органів малого тазу – 19 (12,6%); обличчя – 8 (5,3%). Ураження однієї анатомічної ділянки мало місце у 60,7%, ураження двох та більше анатомічних ділянок – у 39,3%. Висновки. Найбільш вдалими прогностичними показникам щодо визначення потреби у проведенні медичної реабілітації із загальної структури бойових ушкоджень є ампутації, спинно-мозкові та черепно-мозкові травми. З усіх осіб, що потребували медичної реабілітації найбільш поширеними видами ушкоджень у ході воєнних конфліктів, за даними джерел літератури і на основі аналізу структури травм і поранень військовослужбовців-учасників АТО (ООС) є травми кінцівок. Аналіз структури бойової травми військовослужбовців під час вторгнення росії показують, що найбільша кількість осіб мали травми кінцівок та тазу – 43,7%, відповідно до цього показника, найбільший обсяг реабілітаційних заходів будуть потребувати саме військовослужбовців з вказаними ушкодженнями. Варто, враховувати, що деякі особи з ушкодженнями периферичних нервів, переломами чи іншими видами бойових травм можуть бути як переоцінені, так і недооцінені щодо потреб в медичній реабілітації, а тому вказаний показник є прогностичним.

article

English
Ukrainian

Ukrainian Military Medical Academy, 2022.

ампутація, бойова травма, військовослужбовець, медична реабілітація., Medicine