У статті здійснено комплексний аналіз правових та інституційних змін у сфер
У статті здійснено комплексний аналіз правових та інституційних змін у сфері інтелектуальної власності України, що відбулися у 2024 р., з акцентом на гармонізацію національного законодавства з міжнародними стандартами, включаючи норми Європейського Союзу та Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Розглянуто ключові законодавчі ініціативи, спрямовані на вдосконалення правового режиму реєстрації, захисту та використання об’єктів інтелектуальної власності, а також реформування адміністративних процедур з метою підвищення їх ефективності та прозорості. Особливу увагу приділено впровадженню цифрових технологій, зокрема електронних охоронних документів, блокчейн-технологій для підтвердження авторства та створення національного переліку вебресурсів, що порушують права інтелектуальної власності. Досліджено створення та функціонування Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності як ефективного механізму адміністративного оскарження рішень щодо реєстрації прав, що сприяє зменшенню навантаження на судову систему та забезпечує оперативний розгляд спорів. Окрему увагу приділено відновленню атестації патентних повірених, що є важливим кроком у формуванні високопрофесійного середовища фахівців у сфері інтелектуальної власності відповідно до європейських стандартів. Проаналізовано значення інтеграції України до ініціативи WIPO ALERT та її вплив на міжнародне співробітництво у сфері боротьби з порушеннями інтелектуальної власності, а також окреслено перспективи застосування новітніх технологій для вдосконалення правозахисних механізмів. Висвітлено роль євроінтеграційних процесів у реформуванні сфери інтелектуальної власності в Україні, зокрема імплементацію норм ЄС у національне законодавство, покращення механізмів захисту прав інтелектуальної власності та активізацію міжнародного співробітництва у сфері правозастосування. Результати дослідження підтверджують, що здійснені реформи сприяють підвищенню ефективності правового регулювання у сфері інтелектуальної власності, адаптації законодавчої бази до викликів цифрової економіки та розширенню міжнародної співпраці. Подальший розвиток цієї сфери має бути зосереджений на вдосконаленні правозастосовної практики, інтеграції інноваційних технологій та зміцненні інституційного потенціалу органів, що здійснюють правовий захист інтелектуальної власності в Україні.
