Стаття присвячена процесу логічного аналізу стратегічного управління в орг
Стаття присвячена процесу логічного аналізу стратегічного управління в організації. Досліджено основні структурні одиниці логічного аналізу, що відображають послідовність у виробленні нових знань, узагальнень, які одержуються на базі зібраних фактів. Встановлено, що логічна експертиза на стадії висновків повинна показати, наскільки аргументованими й достовірними вони є, виходячи з накопичених фактів, емпіричних узагальнень, а також наскільки доказовими бачаться підходи щодо логічного висновку, які сприяють одержанню нового знання. Доведено, що у логічному аналізі стратегічного управління немає й не може бути універсальної формули, проте в успішних стратегіях управління завжди фігурують чотири основних правила: реалістична оцінка ресурсів; збалансоване, зважене та об’єктивне розуміння конкурентного середовища; зрозумілі, узгоджені та довгострокові цілі; ефективна реалізація стратегії. Логічний аналіз не тільки спрощує прийняття управлінського рішення, а й підвищує його якість. По-перше, він об’єднує знання експертів і аналітиків у єдине ціле. По-друге, він полегшує застосування аналітичних інструментів. Інструменти та схеми логічного аналізу галузі, ресурсів і оцінки ефективності забезпечують кращі стратегії, що призводять до кращих управлінських рішень і до високої ефективності. Встановлено, що стратегія відіграє роль головного принципу, що забезпечує узгодженість управлінських рішень, які приймаються топ-менеджером або організацією в цілому. Зважаючи на це, стратегія є провідним складником успіху. Таким чином, дотримання низки логічних правил є необхідною умовою для логічного аналізу стратегії: теза повинна бути логічно визначеною, зрозумілою і точною; теза повинна залишатися тотожною самій собі упродовж усього процесу доведення; аргументи повинні бути істинними й доведеними; аргументи не повинні суперечити один одному; аргументи повинні бути достатніми для відповідної тези. Доведено, що ідея логічного аналізу стратегічного управління полягає в тому, щоб систематично аналізувати причини успіху й неуспіху бізнесу (відповідних управлінських рішень). Надалі результати можна використовувати для формулювання ділових стратегій. Доцільно удосконалювати процеси й інструменти формування стратегії, а також стратегічне планування в цілому.
