глобалізація, глокалізація, концептуальна модель, локальний спротив, Україна, посткризовий розвиток, Economics as a science, HB71-74, Business, HF5001-6182

У статті здійснено комплексне дослідження взаємодії глобалізаційних та глокалізаційних процесів у контексті сучасних трансформацій світової економіки та політики. Особливу увагу приділено впливу війни, постпандемічних викликів, енергетичних криз і загострення геоекономічної конкуренції на динаміку глобальних і локальних практик. Акцент зроблено на симбіозі глобального й локального як ключовому чиннику адаптаційної здатності національних економік до умов підвищеної нестабільності та ризиків. Представлено авторську концептуальну модель і типологію глокалізації (гармонійна, резистентна, інтегративна, симулятивна), що дає змогу охарактеризувати різні траєкторії взаємодії глобальних трендів і локальних відповідей. Апробація моделі здійснена на прикладі українського кейсу, із залученням прикладів цифрових ініціатив, локальних брендів, волонтерських платформ і євроінтеграційних процесів. Показано, що глокалізація виступає не лише реакцією на глобалізацію, а й інструментом формування сталого розвитку через адаптивні механізми локального рівня. Запропоновано міждисциплінарний підхід до аналізу гібридних процесів конвергенції й дивергенції у XXI столітті.